КК-17-18 ГАРЯЧІ СОЛОДКІ СТРАВИ

Гарячі солодкі страви

До цієї групи належать різні солодкі страви з яблук (або з додаванням їх), бабки, фарширований чорнослив, сливи в тісті, пінники та ін.

Яблука в тісті смажені. Яблука ми­ють, видаляють насіннєві гнізда, обчи­щають шкірочку, нарізують кружальця­ми  завтовшки 0,5 см і засипають частиною норми цукру. До смаження їх зберігають у холодильнику.

       Для приготування рідкого тіста (кля- ра) жовтки сирих яєць, відокремлені від білків, з’єднують із сіллю, цукром, що залишився, сметаною, борошном, ретель­но перемішують і розводять молоком.
       

Білки збивають до утворення густої піни й обережно вводять у тісто. Готове тісто зберігають у холодильній шафі.

Для фритюру жир нагрівають до температури 160 °С. Кожне кружальце яблука за допомогою кухарської голки занурюють у тісто (кляр) і швидко кладуть у фри­тюр, що кипить. Яблука смажать до утворення золотистої, добре підсмаженої кірочки (3-5 хв), виймають шумівкою, кладуть у друшляк для стікання жиру.

Перед подаванням смажені яблука викладають на десертну тарілку або блю­до, накриті паперовою серветкою, і посипають зверху цукровою пудрою.

Яблука — 100/70, цукор — 3, борошно пшеничне — 20, яйця — 20, моло­ко — 20, сметана — 5, сіль — 0,2, жир кулінарний — 10, маса яблук смажених — 130; цукрова пудра — 10. Вихід — 140.

Яблука по-київськи. Яблука без насіннєвого гнізда і шкірочки бланшують до напівготовності у підкисленій гарячій воді. Потім кладуть на порціонну сковоро­ду, отвори заповнюють варенням, заливають яєчно-сметанною сумішшю і запіка­ють до готовності. Для приготування яєчно-сметанної суміші яєчні жовтки розти­рають з цукром і додають борошно. Окремо збивають сметану, білки і з’єднують з жовтками, розтертими з цукром.

Подають страву у порціонній сковороді, зверху посипають цукровою пудрою. Яблука свіжі — 90/63, лимонна кислота — 0,03, яйця — 10, цукор — 5, борошно пшеничне — 4, сметана 36 % жирності — 25, варення — 10, цукрова пудра — 3. В и х і д — 100/3.

* П е р е д запіканням видаліть з яблук насіннєве гніздо, потім опустіть в окріп на

2-     4 хв — сік з них не витікатиме.

‘Печені яблука не розтріскаються і не прилипнуть до сковороди, якщо в кількох місцях наколоти шкірочку, а на сковороду підлити трохи води.

‘Обчищені яблука не потемніють, якщо до теплової обробки їх покладете в холодну, ледь підкислену лимонною кислотою воду.

Яблука, фаршировані сиром. Яблука обчищають, видаляють насіннєві гнізда, фарширують начинкою з сиру, викладають на змочений водою лист і запікають у жаровій шафі до готовності.

Приготування начинки. Сир протирають, додають сирі яйця, цукор і перемішують.

Перед подаванням страву поливають ягідним сиропом або солодкою підливою. Яблука свіжі — 100/70; для начинки: сир — 66/65, яйця — 8, цукор — 15, маса начинки — 85; маса напівфабрикату — 155; маса готового продукту — 120; сироп ягідний — 30 чи соус солодкий ягідний — 50. Вихід: з сиропом — 120/30, із соусом — 120/50.

Бабка з яблук. Сирі жовтки розтирають з цукром, кладуть сметану, борошно, обчищені яблука (без насіннєвого гнізда), нарізані скибочками, корицю, добре перемішують, додають збиті білки. Підготовлену масу викладають у змащену мар­гарином форму і запікають у жаровій шафі.

Яблука свіжі — 800/560, борошно пшеничне — 150, яйця — 200, цукор — 175, сметана — 150, кориця — 2, маргарин столовий — 20. Вихід — 1000.

Галушки яблучні. Яблука обчищають від шкірочки, видаляють насіннєве гніздо і нарізують тонкими часточками, додають молоко, розтерті з цукром жовтки, збиті білки, сіль і перемішують, поступово додаючи борошно. Потім ложкою беруть тісто з шматочками яблук, викладають у киплячу, трохи підсолену воду і варять до готовності.

Подають галушки зі сметаною або варенням.

Борошно пшеничне — 40, молоко — 13, яйця — 20, яблука свіжі — 80/56, цукор — 2, сіль — 0,5, маса напівфабрикату — 130; маса варених галушок — 150; сметана або варення — 20. Вихід — 150/20.

Пінники — гарячі, пухкі солодкі страви, до яких входять збиті у густу піну білки сирих яєць, акуратно відокремлені від жовтків. Споживати їх слід гарячи­ми, оскільки при охолодженні змінюється структура, вони осідають, погіршуєть­ся смак і зовнішній вигляд.

Пінник горіховий. Білки сирих яєць охолоджують і збивають в густу піну. Жовтки розтирають з цукром, додають борошно, подрібнені і підсмажені з цукром горіхи, вливають гаряче молоко (температура 40-50 °С). Підготовлену суміш прогрівають на водяній бані (до температури 65-70 °С) до загусання при безперервному по­мішуванні Гарячу суміш вливають у збиті білки тоненькою цівкою, весь час по­мішуючи. Масу викладають у змащену вершковим маслом порціонну сковороду і випікають у жаровій шафі 12-15 хв при температурі 180-200 °С.

Готовий пінник подають гарячим у порціонній сковороді, зверху посипають цукровою пудрою. Окремо подають охолоджене кип’ячене молоко або вершки.

Яйця — 80, цукор — 40, молоко — 40, борошно пшеничне вищого сорту — 8, масло вершкове — 2, горіхи обчищені — 30/27, маса підсмажених горі­хів — 25, маса пінника — 170, цукрова пудра — 5, молоко або вершки — 150. Вихід — 325.

Пінник шоколадний. Охолоджені білки сирих яєць збивають у густу піну. Жов­тки розтирають з цукром, додають борошно, розтертий шоколад або какао-поро­шок, розводять гарячим молоком (температура 40-50 °С) і проварюють до загу­сання, весь час помішуючи, на водяній бані (при температурі 65-70 °С). Суміш вливають тонкою цівкою при швидкому помішуванні у збиті білки. Підготовлену масу викладають у змащену вершковим маслом порціонну сковороду і запікають у жаровій шафі при температурі 180-200 °С протягом 12-15 хв. Подають так само, як пінник горіховий.

Какао-порошок або шоколад — 5, яйця — 80, цукор — 40, моло­ко — 40, борошно пшеничне вищого сорту — 8, масло вершкове — 2, маса пінника — 145, цукрова пудра — 5, молоко або вершки — 150. Ви­хід — 300.

♦Пам’ятайте: погано збиваються білки неохолоджені, старих яєць і з час­тинками жовтка; не збиваються з краплинками жиру.

♦Збивайте білки яєць спочатку повільно, поступово прискорюючи темп зби­вання.

Пінник з абрикосів. Охолоджені білки сирих яєць збивають у густу піну. Абри­коси миють, заливають водою і варять до готовності, потім протирають крізь сито, змішують з цукром і лимонною кислотою, додають збиті білки. Обережно перемішують. Підготовлену масу викладають у змащену маслом форму, посипа­ють зверху цукровою пудрою і запікають у жаровій шафі 12-15 хв. Подають так само, як пінник горіховий.

Абрикоси — 75,6/65, яйця (білки) — 84, цукор — 40, лимонна кислота — 0,01, масло вершкове — 2, маса пінника — 145, цукрова пудра — 5, моло­ко або вершки — 150. Вихід — 300.

Пінник з малини або суниць. Охолоджені білки сирих яєць збивають у густу піну. Малину або суниці перебирають, промивають і протирають крізь сито. У протерті ягоди кладуть цукор, проварюють до загусання при помішуванні, потім вводять у збиті білки, обережно перемішують.

Підготовлену масу викладають у змащену вершковим маслом порціонну ско­вороду, запікають у жаровій шафі при температурі 180-200 °С протягом 15-20 хв. Готовий пінник посипають цукровою пудрою і подають гарячим у порціонній сковороді. Окремо подають молоко чи вершки.

Малина або суниці — 59/50, цукор — 40, яйця (білки) — 84, масло верш­кове — 2, маса пінника — 145, цукрова пудра — 5, молоко або вершки — 150. Вихід — 300.

Пінник з плодового або ягідного пюре. Плодове або ягідне пюре (консерви) проварюють з цукром до загусання при безперервному помішуванні, щоб воно не пригоріло, потім змішують з білками. Підготовлену масу викладають у змащену вершковим маслом порціонну сковороду і запікають у жаровій шафі при темпера­турі 180-200 °С протягом 15-20 хв. Подають гарячим. Перед подаванням посипа­ють цукровою пудрою. Окремо подають молоко чи вершки.

Пюре плодове або ягідне — 50, цукор — 40, яйця (білки) — 3,5/84, масло вершкове — 2, маса пінника — 145, цукрова пудра — 5, молоко або верш­ки — 150. Вихід — *300.

Пінник із сметани. Охолоджені білки сирих яєць збивають у густу піну. Смета­ну змішують з пшеничним борошном, прогрівають на слабкому вогні до загусан­ня, весь час помішуючи, щоб суміш не пригоріла, потім охолоджують до темпера­тури 50 °С, змішують із жовтками, розтертими з цукром, вводять у збиті білки. Підготовлену масу запікають у порціонній сковороді, змащеній вершковим мас­лом при температурі 180-200 °С, протягом 12-15 хв. Подають гарячим з варенням або цукровою пудрою.

Сметана — 40, яйця — 80, цукор — 40, борошно пшеничне вищого сорту — 8, масло вершкове — 2, маса пінника — 145, варення — 40 чи цукрова пудра — 5. Вихід — 185 або 150.

♦Щоб закріпити структуру збитих білків, додайте наприкінці збивання трохи цукрової пудри чи цукру-піску.

*  Якщо білки яєць збиваються погано, додайте кілька краплин лимонної кислоти.

♦Білки яєць краще збивати в посудині з нержавіючої сталі, фарфору або скла. При збиванні в емальованому посуді може відколотися шматочок емалі, а в алюміні­євому білок набуде сірого кольору.

♦Якщо білки збиті погано, в них утворяться великі повітряні бульбашки з дуже тоненькими стінками. При нагріванні в жаровій шафі ці бульбашки потріска­ються, а вироби осядуть.

♦З’єднувати збиті білки з іншими продуктами слід обережно, розмішуючи їх згори донизу.

Повидлянка. Сирі яєчні жовтки розтирають з половиною норми цукру і змішу­ють з розтертим повидлом, вином, манною крупою і збитими білками. Одержану масу викладають у змащену маргарином форму, зверху посипають цукром, зміша­ним із січеними горіхами, і запікають у жаровій шафі. Страву можна готувати без вина.

Повидло — 650, крупа манна — 200, вино столове — 50, яйця — 5 шт./200, цукор — 50, горіхи волоські — 111/50, маргарин столовий — 20. В и - хід— 1000.

Пудинг з груш. Груші обчищають від шкірочки, видаляють насіннєві гнізда, подрібнюють, перемішують з манною крупою і припускають з додаванням води 4-5 хв при слабкому нагріванні. Потім охолоджують, додають цукор, збиті яйця і сметану. Одержану масу викладають у форму, змащену маргарином і посипану сухарями. Запікають у жаровій шафі протягом 20-25 хв при температурі 220-230 °С. Груші свіжі — 70/51, яйця — 24, цукор — 10, сметана — 16, манна крупа — 5, сухарі пшеничні мелені — 6, цукрова пудра — 1, маргарин столовий — 5. В и х і д — 100.

Десерт з гарбуза. Підготовлений гарбуз нарізують великими кубиками, припус­кають з молоком до готовності і протирають. До гарбузового пюре додають цукор, жовтки, підсмажені товчені волоські горіхи, частину вершкового масла і сухарів, корицю, перемішують, вводять збиті білки й обережно перемішують. Одержану масу викладають на лист, змащений маслом і посиланий сухарями, запікають.

Перед подаванням страву порціонують, посипають цукровою пудрою.

Гарбуз — 1000/700, молоко — 130, цукор — 100, яйця — 144, горіхи во­лоські — 89/40, масло вершкове — 65, сухарі пшеничні мелені — 130, кориця — 2, цукрова пудра — 30. Вихід — 1000.

Соложеник вишневий. Пшеничний хліб зачищають від скоринки, нарізують дрібними кубиками 0,5 х 0,5 см і підсушують. Яєчні жовтки, вершкове мас­ло, цукор, корицю, цедру лимона розтирають у ступці до утворення однорідної маси.

Мигдаль спочатку обшпарюють, знімають з нього шкірочку, підсмажують і подрібнюють. Арахіс підсмажують, видаляють лушпиння, подрібнюють. З вишень видаляють кісточки. Все з’єднують з підготовленою масою і перемішують.

Яєчні білки збивають, вводять у масу, обережно перемішують.

Готову масу викладають у форму, змащену маргарином, поверхню змащують жовтками і запікають у жаровій шафі 15-20 хв. Готовий соложеник охолоджують, порціонують, подають із соусом.

Приготування соусу. До сиропу з варення додають воду, доводять до кипіння, вводять розведений крохмаль, знову доводять до кипіння й охолоджують. Хліб пшеничний — 37/32, вишні (з варення без сиропу) — 30/20, яйця — 40, масло вершкове — 7,5, мигдаль — 21/12,7 або арахіс — 17/12,7, цукор — 7, кориця — 0,4, цедра лимона — 0,5, маргарин столовий — 1, масасоло- женика — 100; для соусу: сироп з варення вишневого — 30, вода — 20, крох­маль картопляний — 1,4, маса соусу — 50. Вихід — 100/50.

Чорнослив, фарширований сиром. Чорнослив промивають, заливають невели­кою кількістю гарячої води і залишають для набухання у закритому посуді. Потім виймають кісточки.

Сир протирають, додають яйця, цукор і перемішують. Чорнослив фарширують начинкою з сиру, виклазають на сковороду, поливають сметаною і запікають 15 хв.

На стіл подають із сметаною.

Чорнослив — 81, маса набухлого чорносливу — 92; сир — 26/25, яйця — 7, цукор — 4, сметана — 15, маса запеченого чорносливу — 125; смета­на — 20. Вихід — 125/20.

Сливи в тісті. У свіжих сливах роблять невеликий надріз, виймають кісточки, а замість них вклацають по шматочку смаженого волоського горіха.

Приготування тіста. До сирих яєчних жовтків додають цукор, сіль, сметану, борошно, добре перемішують і розводять молоком. Білки збивають в густу піну й обережно вводять у тісто, яке повинно мати консистенцію густої сметани.

За допомогою кухарської голки сливи занурюють у тісто, кладуть у розігрітий жир і смажать до утворення золотистої кірочки. Подають з цукровою пудрою.

Сливи свіжі — 67/60, горіхи волоські — 24/11, борошно пшеничне — 30, яйця — 17, молоко — 13, сметана — 5, цукор — 3, сіль — 0,2, олія — 10, маса слив смажених — 110; цукрова пудра — 5. Вихід — 110/5.

Сніжки. Білки сирих яєць відокремлюють від жовтків. Білки охолоджують і збивають до утворення густої піни, додаючи 1/3 частину цукрової пудри. Сніжки формують у вигляді кульок за допомогою кондитерського мішечка, кладуть у кип­ляче молоко і варять протягом 3-5 хв, періодично повертаючи їх. Можна форму­вати сніжки і за допомогою столової ложки.

Готові сніжки вибирають з молока шумівкою, перекладають у друшляк і охо­лоджують. Перед подаванням сніжки викладають у вазочки і заливають яєчно- молочною підливою, посипають тертими горіхами або шоколадом. Можна подати

з нарізаними плодами (20 г на порцію) або фігурно нарізаним желе (5 г на порцію).

Приготування яєчно-молочної підливи: жовтки розтирають із цукровою пудрою, що залишилася, змішують з охолодженим до 50-60 °С моло­ком, у якому варились сніжки, ванільним цукром і прогрівають на водяній бані до температури 80 °С до загусання, потім охолоджують.

Молоко — 150, цукрова пудра — 30, яйця — 60, цукор ванільний — 0,03. Вихід — 200.

Киселиця із слив або чорносливу. Свіжі сливи або чорнослив перебирають, миють, заливають водою і варять до повного їх розварювання, потім охолоджу­ють, протирають крізь сито разом з відваром. Протерту масу доводять до кипіння, всипають злегка підсмажене кукурудзяне борошно або манну крупу, цукор і ва­рять до готовності. Подають гарячою зі сметаною.

Сливи свіжі — 55/50 або чорнослив — 20, борошно кукурудзяне — 9 або крупа манна — 7,5; цукор-пісок — 15, вода — 125, сметана — 20. Вихід — 200/20.

Ягіднянка. Вишні або черешні перебирають, миють, видаляють кісточки, за­ливають водою і варять до повного розварювання ягід. Розварену черешню охо­лоджують і протирають разом з відваром крізь сито, всипають злегка підсушене борошно, змішане з цукром, добре проварюють при безперервному помішуванні. Подають гарячою зі сметаною.

Вишні або черешні — 69/65, цукор — 20, борошно пшеничне — 10, вода — 140, сметана — 20. Вихід — 200/20.

Вимоги до якості гарячих солодких страв. Для страви Яблука в тісті смак яблук кисло-солодкий, тіста — солодкуватий. Колір на поверхні золотистий, всередині — білий. Консистенція яблук ніжна, кірочка хрустка.

Фаршировані запечені яблука мають на поверхні кірочку від золотистого до світло-коричневого кольору, смак і запах кисло-солодкий з ароматом яблук, со­усу, консистенція м’яка.

Бабки — консистенція м’яка, кірочка хрустка. Не допускається всередині липка консистенція, закал. Бабки мають підсмажену кірочку, на розрізі — жовтуваті. Смак солодкий.

Напої

Напої поділяють на гарячі й холодні. До гарячих напоїв належать чай, чайні напої, кава, какао. До холодних — молоко', кисло-молочні продукти, квас, мо­лочні і фруктово-ягідні прохолодні напої.

Кип’ячене молоко подають як гарячим, так і холодним. Непастеризоване і па­стеризоване молоко у пляшках подають холодним без попереднього кип’ятіння.

Чай. Напій чаю освіжає, вгамовує спрагу, знімає м’язову і нервову втому, по­ліпшує кровообіг і дихання, викликає почуття бадьорості.

До готового чаю входять різні сполуки, які роблять його ароматним і зумов­люють колір і тонізуючі властивості: дубильні речовини (або чайний танін), алка­лоїд — кофеїн (0,3-4,2 %), білкові та пектинові речовини, ефірні олії, вітаміни Р, С, В,, В₂, РР, ферменти й органічні кислоти (лимонна, яблучна, щавелева).

На підприємства масового харчування надходять різні види чаю: байховий (чорний і зелений), пресований, плитковий.

Чорний байховий чай може бути кількох сортів: букет, екстра, виший, І, ТІ, III. Чай перших трьох сортів має особливо тонкий і ніжний аромат, приємний, ледь терпкий, смак і прозорий настій золотисто-янтарного кольору; І сорту — недо­статньо тонкий і ніжний аромат, приємний, з терпкістю, смак, не досить яскра­вий настій; II сорту — слабкий аромат, недостатньо терпкий смак, прозорий колір; у III сорту — грубуватий смак та аромат, темнуватий слабкий настій.

Зелений байховий чай має своєрідний сильний аромат, гіркувато-терпкий смак і світло-зелений настій. За вмістом вітаміну С і тонізуючими властивостями зеле­ний чай переважає чорний.

Пресований чай виробляють з пресованих висівок і кришок чорного байхового чаю, одержаних у процесі сортування. За міцністю настою, кольором, смаком і ароматом він нагадує байховий, оскільки їх виробляють з однієї сировини.

Плитковий чай виробляють з багатьох старих і великих листків, які спеціально обробляють, а потім спресовують у вигляді плиток масою 250 г.

•Не зберігайте сухий чай з продуктами, що мають гострий запах: він легко поглинає сторонні запахи.

В’язкий смак чаю залежить від дубильних речовин, що входять до його скла­ду, а забарвлення настою — від способу обробки чаю при його виробництві і вмісту барвників.

Для заварювання чаю найкраще використовувати фарфорові чайники. Не ре­комендується готувати заварку в металевих казанах, каструлях, чайниках, оскіль­ки погіршується смак і змінюється колір чаю від взаємодії з металом.

♦Покладіть у коробочку, де зберігається чай, шкірочку з лимона або апельси­на. Від цього він стане ароматним.

Чай (заварка). Фарфоровий чайник споліскують окропом, насипають чай, за­ливають окропом на третину об’єму чайника, закривають кришкою, накривають серветкою, дають настоятися 5-10 хв. Потім доливають чайник окропом. Краще використовувати воду, яку відстоювали не менш ніж одну добу. Для заварювання чаю бажано вживати м’яку воду: в твердій гірше екстрагуються розчинні речови­ни, смак і аромат чаю погіршуються, знижується його тонізуюча дія. Не можна

використовувати воду, яка перекипіла; кип’ятити заварений чай або довго трима­ти його на плиті, оскільки він набуває неприємного запаху, а також додавати сухий чай у заварений. Термін реалізації завареного чаю — одна година.

На порцію чаю (200 мл) витрачають 50 мл заварки, що рівноцінно 2 г сухого чаю. Подають чай у чайних чашках, склянках з підсклянниками, піалах, парами чайників. Можна подавати чай сухим у спеціальній порціонній упаковці або у ситечку для заварювання в склянці. До чаю можна запропонувати цукор, варен­ня, мед, джем, повидло, лимон, цукерки, бублики, торти, тістечка, пиріжки, пря­ники, медяники. Окремо в молочнику подають пастеризоване холодне молоко або вершки.

На спеціалізованих підприємствах заварений чай подають у маленьких фар­форових чайниках, одночасно подають великий фарфоровий чайник з окропом або самовар і склянку, або чашку з блюдцем і чайною ложкою. При масовому подаванні цукор можна додавати в чай при його приготуванні. Зелений чай прийнято пити без цукру з піал, а до нього подавати східні ласощі, родзинки, урюк. Його також можна подавати холодним (8-10 °С). Для цього заварений чай після настоювання проціджують, додають кип’ячену воду й охолоджують. Пода­ють із скибочками лимона або апельсина і харчовим льодом. Правильно заваре­ний чай має золотисто-янтарний колір, приємний аромат, прозорий настій, ледь терпкий смак.

Своєрідного смаку й аромату надають чаю добавки з лікувальних трав, кмину, шипшини, цедри, соку цитрусових, фруктів.

Чай вищого і І сортів — 20, вода — 1080. Вихід — 1000.

Чайні напої готують з листків і цвіту різних рослин. У цих напоях немає кофеї­ну, тому вони не мають тонізуючих властивостей. Вони дають міцний настій, приємний запах і смак, що нагадує звичайний чай.

Чай по-сіверському. Чайник обполіскують окропом, кладуть суміш подрібне­них сушених трав (липовий цвіт, м’ята, материнка, звіробій), заливають окропом і настоюють 35 хв. Цукор подають окремо.

Липовий цвіт сушений — 1, м’ята суха — 1, материнка суха — 0,5, звіробій сушений — 0,5, цукор — 25, вода — 200. Вихід — 200.

* Н е ставте заварений чай на гарячу плиту — він стає міцнішим, але втрачає смак і аромат.

•Якщочай подається з молоком, то налийте молоко в чашку до чаю, а цукор покладіть згодом.

•Не кладіть у чай багато цукру — він поглинає вітамін В.

Чай з липи. Чайник обполіскують окропом, засипають липовий цвіт, залива­ють окропом приблизно на третину об’єму чайника, накривають кришкою, чис­тою серветкою і настоюють 15-20 хв. Потім доливають окропу.

Липовий цвіт сушений — 6, цукор — 15, вода — 210. Вихід — 2000.

Кава. Напої з натуральної кави мають тонкий, приємний аромат і смак. Каву цінують також за її тонізуючі властивості.

Помірна кількість натуральної кави здоровій людині корисна. Чашку аромат­ної приємно-гіркуватої чорної кави подають після обіду або вечері. Кава з моло­ком або вершками добре доповнює сніданок.

Харчову цінність кави забезпечують вуглеводи, білки, мінеральні солі, вітамі­ни РР, В,, В₂, В₆, В₁₂. Кофеїн зумовлює збуджуючу дію напою. На підприємства масового харчування надходить кава у зернах (сира або підсмажена), мелена, а також натуральна розчинна.

Найкращою вважають каву мокко. Настої мокко екстрактивні й ароматні.

Сирі зерна натуральної кави неароматні, настій з них несмачний, тому їх підсма­жують при температурі 180-200 °С до темно-коричневого кольору, безперервно помішуючи. При цьому накопичуються ароматичні ефірні масла, кава набуває специфічного смаку і запаху. Підсмажені зерна у міру потреби безпосередньо перед заварюванням розмелюють, використовуючи кавовий млинок або розме­лювальні машини з універсальним приводом.

Ступінь розмелювання кави впливає на якість напою: краще зберігає аромат кава великого помелу, ніж дрібномелена, напій буде прозорішим.

На підприємствах масового харчування каву готують у спеціальних кавоварках типу “Експрес”, електрокавоварках, у кавниках і кавоварках з нержавіючої сталі з кришками, що прилягають щільно. Норма закладання на одну порцію кави — 40- 50 г меленої кави на 1000 мл води.

Кава чорна. Мелену каву заливають окропом, доводять до кипіння і, припи­нивши нагрівання, настоюють 5-8 хв. Готовий напій проціджують крізь сито або тканину. Для приготування кави в електрокавоварках мелену каву насипають на сітку агрегата за 5-6 хв до закипання води. У процесі варіння з кави екстрагуються смакові й ароматичні речовини. Для поліпшення смаку каву залишають в апараті на 5-8 хв.

Подають каву в чашках для кави ємкістю 75 або 100 мл. Окремо на розетці подають цукор, лимон, у молочнику — молоко або вершки.

Кава натуральна — 40, вода — 1100, або кава натуральна розчинна — 10, вода — 1030. Вихід — 1000.

♦Аромат зерен кави, які довго зберігалися в закритій тарі, можна відно­вити. Для цього покладіть їх на 10 хв у холодну воду, а потім одразу висушіть у жаровій шафі.

♦Аромат кави покращиться, якщо перед заварюванням її ледь підсушити і додати кілька дрібок кухонної солі.

♦Долийте трохи холодної води в каву, яка при заварюванні збігає: вона одразу осяде.

Кава чорна з молоком або вершками. До готової чорної кави додають гаряче молоко або вершки, цукор і доводять до кипіння. Подають каву з молоком у склянках з підсклянниками або у чашці для кави з блюдцем.

Кава чорна (заварена) — 100, цукор — 15, молоко або вершки — 25. Вихід - 100/25/15.

Кава з консервів “Кава натуральна із згущеним молоком і цукром”. Каву із згу­щеним молоком і цукром розводять гарячою водою, добре розмішують і доводять до кипіння. Подають у склянках або чашках.

Кава натуральна із згущеним молоком і цукром (консерви) — 250, вода — 850. Вихід — 1000.

Кавовий напій. Порошок кавового напою заливають окропом (враховуючи, що додаватимуть молоко) і доводять до кипіння. Настоюють 3-5 хв, зливають в інший посуд, кладуть цукор, додають гаряче молоко і знову доводять до кипіння.

Кавовий напій — 40, вода — 860, цукор — 100, молоко — 250. Ви­хід— 1000.

Кава чорна з морозивом (глясе). До готової чор­ної кави додають цукор і охолоджують до темпера­тури 8-10 °С. Перед подаванням каву наливають у келих, фужер або конічну склянку, кладуть кульку морозива і відразу подають з соломинкою.

Кава чорна (заварена) — 100, цукор — 15, морозиш вершкове (молочне або пломбір) — . 50. В и х і д — 150.

Кава сюрприз. В турочку кладуть каву натуральну, подрібнений шоколад і чверть норми  цукрової пудри, заливають водою і заварюють каву. Подають каву в кавових чашечках і зверху обе­режно вливають збиті з цукровою пудрою жовтки. Каву п’ють не розмішуючи.

Кава натуральна — 9, шоколад натуральний — 5, яйця (жовтки) — 11, цукрова пудра — 20, вода — 80. Вихід — 100.

*  С м а к і аромат кави покращаться, якщо в готову каву додати трохи какао.

Какао й шоколад. Продукти переробки насіння тропічного дерева какао. Шо­колад у порошку виробляють з цукром. Ці продукти мають високу поживну цінність завдяки вмісту великої кількості жиру. В какао-порошку міститься жиру не менш ніж 18, а в шоколаді-порошку — не менш ніж 12 %. Цінність какао й шоколаду, крім високої поживності, полягає в тому, що вони містять речовини, які збуджу­ють нервову систему й стимулюють серцеву діяльність.

Гаряче какао — смачний, ситний і поживний напій. Його подають на сніда­нок з печивом, тістечками, після обіду — як десерт.

Какао з молоком. Какао-порошок змішують з цукром, додають невелику кількість окропу і розтирають до однорідної маси, потім, безперервно помішую­чи, вливають гаряче молоко, окріп, що залишився, і доводять до кипіння.

Подають у склянках або у чайних чашках з блюдцями.

Какао-порошок — 25, молоко — 650, вода — 400, цукор — 125. Ви­хід— 1000.

*Щоб при заварюванні какао не утворилися грудочки, змішайте сухий порошок з цукром-піском, розведіть невеликою кількістю окропу, а вже потім вли­вайте у посуд з окропом.

♦Додайте в какао кілька краплин лимонного соку — його смак покращиться.

Шоколад. Для приготування напою використовують шоколад у порошку або плитках, які попередньо подрібнюють. Порошок шоколаду змішують з цукром, розводять невеликою кількістю води і розтирають до однорідної маси. Молоко доводять до кипіння і, безперервно помішуючи, вливають розведений шоколад, доводять до кипіння.

Подають у чашках з блюдцем або склянках з підсклянниками.

Шоколад — 10, цукор — 25, молоко — 130, вода — 80. Вихід — 200.

Прохолодні напої і кваси

 Готують прохолодні напої з плодів шипшини, лікарсь­ких трав, лимонів, ревеню, журавлини, варення, сиропів, соків тощо. Подають у келихах, фужерах, склянках, при масовому обслуговуванні — у глечиках. Окремо подають харчовий лід (10 г на порцію). Цукор для приготування напоїв рекомен­дується попередньо розчиняти у воді.

З давніх-давен в Україні улюбленими напоями були мед, квас, варенуха. Мед, або медова сита, був ритуальним напоєм. Його готували з натурального бджоли­ного меду, який варили з водою й ставили бродити. Готовий мед наливали в бочки, які зберігали в погребах. Згодом цей напій почали застосовувати як допов­нення до різдвяної куті.

Мед домашній. Мед розводять водою, добре проварюють, додають хміль, став­лять у тепле місце для бродіння. Коли мед перебродить, його розливають у пляш­ки, закупорюють і зберігають на холоді.

Мед — 400, вода — 600, хміль — 8. Вихід — 1000.

Кваси

Квас — прохолодний, запашний напій, який чудово вгамовує спрагу, бадьо­рить, освіжає. Це древній напій.

В Україні квас був відомий ще з часів Київської Русі. Спочатку готували його з житнього, ячного або вівсяного зерна чи солоду і запарених житніх сухарів. Такий квас мав червонуватий колір і кисло-солодкий смак. Сирівець готували без Цукру, але пасічники додавали для смаку шмат медового стільника. Пізніше квас стали виготовляти з підсмаженого житнього хліба (хлібний квас), свіжих і суше­них плодів та ягід (плодові та ягідні кваси), з березового соку, ревеню, буряків тощо з додаванням шматочка хлібної розчини або дріжджів, цукру, родзинок, м’яти, кориці, лимонної кислоти.

Квас — корисний напій, оскільки в ньому містяться вуглеводи, білки, вітаміни групи В, мінеральні солі кальцію, марганцю, фосфору і магнію. Калорійність 1 л хлібного квасу становить 240-330 ккал. Він має і лікувальне значення, регулює кислотність шлунка, сприяє обміну речовин, перебігу окислювально-відновних процесів і нормальному відкладанню солей у кісткових тканинах, поліпшує діяльність серцево-судинної системи, збуджує апетит.

У народній медицині квас споживали при лихоманці, простуді, водянці, зах­ворюваннях кишківника, як сечогінний і послаблюючий засіб.

Технологічний процес приготування квасів складається з двох стадій: приго­тування сусла і його бродіння.

Сусло квасу — водяний розчин екстрактивних речовин хлібної, плодово-ягід­ної та іншої сировини, які призначені для бродіння.

Для бродіння сусла використовують хлібопекарні дріжджі. Для цього посуд із суслом і дріжджами накривають кришкою і ставлять у тепле місце (температура 20-25 °С) для бродіння на 6-10 год. Готовий квас проціджують, охолоджують і розливають у пляшки. Пляшки закупорюють. Зберігають квас у холодному при­міщенні 2-3 дні. При більш тривалому зберіганні напій скисає.

♦Пам’ятайте: якщо цукру забагато, бродіння квасу відбувається повільніше. Якщо квас повністю зброджується, він не піниться, втрачає свої специфічні власти­вості як освіжаючий напій. Щоб припинити процес бродіння, квас зберігають у хо­лодному приміщенні.

Квас хлібний. Хліб нарізують скибочками, підсушують у жаровій шафі до тем­но-коричневого кольору, потім заливають окропом (5 л), закривають посуд криш­кою і настоюють 6-8 год. Після цього розчин проціджують, додають розведені теплою перевареною водою (1 л) дріжджі, цукор, родзинки і ставлять для бродін­ня в тепле місце на 6-10 год. Готовий квас проціджують.

Хліб житній — 100, цукор-пісок — 200, дріжджі — 50, родзинки — 50, вода — 6000. Вихід — 5000.

Квас хлібний з екстракту. Екстракт хлібного квасу (500 г) заливають окропом (5 л), закривають посуд кришкою і настоюють — 2-3 год, потім проціджують, додають розведені теплою перевареною водою (1л) дріжджі і цукор, родзинки, ставлять для бродіння. Готовий квас проціджують.

Екстракт хлібного квасу (сухий) — 500, цукор-пісок — 200, дріжджі — 50, родзинки — 50, вода — 6000. Вихід — 5000.

Квас запорізький. Житні сухарі заливають окропом і настоюють протягом 8 год у посуді із закритою кришкою. Суміш зливають в інший посуд, додають розведені теплою перевареною водою дріжджі, цукор, нарізаний кружальцями лимон без зерняток і настоюють 8 год. Готовий квас проціджують, розливають у пляшки, кладуть у кожну по родзинці, добре закупорюють і ставлять у тепле місце на 8 год. Коли квас забродить, його переносять у холодне місце.

Сухарі житні — 7000, цукор-пісок — 1500, дріжджі (сухі) — 150, лимон —

1  шт., вода — 5000, родзинки — 25. Вихід — 30000.

Квас козацький. Житні сухарі заливають окропом (35 л) і настоюють протягом 8 год. Окремо у цій рідині розводять дріжджі, житнє борошно і залишають для підкислення. Настій із житніх сухарів проціджують крізь густе сито, додають цу­кор, дріжджову закваску, перемішують і витримують у теплому місці 12 год. Гото­вий квас проціджують, наливають у пляшки, кладуть по скибочці лимона і заку­порюють. Через 2 год виносять у холодне місце.

Сухарі житні — 150, дріжджі — 100, борошно житнє — 25, цукор-пісок — 2000, лимон — 1 шт., вода — 35000. Вихід — 25000.

Квас м’ятний. Дроблений житній солод, борошно з ячного солоду і житнє за­варюють невеликою кількістю гарячої води. Одержане тісто кладуть у горщики і запікають у жаровій шафі протягом 12-16 год. Випечене тісто кладуть у посуд, за­ливають окропом (10-15 л), додають м’яту і ретельно перемішують. Потім вливають дріжджову закваску. Посудину накривають кришкою і витримують 3-4 доби при кімнатній температурі. Готовий квас зливають у діжечки і ставлять в холодне місце. Солод житній дроблений — 1000, борошно з ячного солоду — 1000, бо­рошно житнє — 2000, м’ята — 30-40, дріжджі — 0,5 склянки, вода — 15000. Вихід - 10000.

Квас Україна. Готують квас із житніх сухарів. Для цього житній хліб нарізують скибочками, підсмажують так, щоб він не підгорів, кладуть у каструлю, заливають перевареною водою, охолодженою до 80 °С, і перемішують. Квас настоюють 1-1,5 год у теплому місці, періодично помішуючи. Настій проціджують, а сухарі знову за­ливають теплою водою і настоюють 1-1,5 год. Потім обидва настої з’єднують, додають цукор, дріжджі, залишають для бродіння (при температурі 23-25 °С) на 8- 12 год. Після бродіння квас проціджують і охолоджують, додають підготовлені родзинки (їх миють, обшпарюють, перемелюють) і заправляють медом.

Хліб житній — 280, дріжджі (пресовані) — 100, цукор — 200, мед — 100, лимони — 60/50, родзинки — 10, вода — 2400. Вихід — 2000.

Квас яблучний. Яблука миють, видаляють насіння, нарізують, заливають во­дою, доводять до кипіння, потім настоюють без нагрівання 2-3 год. Настій про­ціджують, додають розведені теплою перевареною водою дріжджі, цукор і став­лять для бродіння в тепле місце.

Яблука — 1000, цукор-пісок — 500, дріжджі — 50, кислота лимонна — З, вода — 5000. Вихід — 5000.

*   Пам’ятайте: готовий до вживання квас повинен бути пінистим і мати приємний кисло-солодкий смак.

Квас лимонний. Лимони миють, нарізують на скибочки разом з цедрою, зали­вають водою, доводять до кипіння, охолоджують до 25-30 °С. Потім додають дріжджі, розведені теплою перевареною водою, цукор, родзинки і ставлять для бродіння у тепле місце. Готовий квас проціджують.

Лимони — 250, вода — 5000, цукор-пісок — 500, дріжджі — 25, родзин­ки — 150. Вихід — 5000.

Квас плодово-ягідний. В окріп кладуть цукор, доводять до кипіння, помішую­чи, щоб повністю розчинився цукор. В сироп вливають сік, охолоджують до кімнат­ної температури, потім додають дріжджі, розведені теплою перевареною водою, і ставлять для бродіння.

Сік плодовий або ягідний, чи суміш соків — 2000, цукор-пісок — 300, дріжджі — 50, вода — 300. Вихід — 5000.

Квас смородиновий. Ягоди перебирають, видаляють плодоніжки, миють, злег­ка розминають, заливають гарячою перевареною водою і доводять до кипіння. Суміш залишають на 2-3 год для настоювання (без нагрівання), потім проціджу­ють, вводять розведені теплою перевареною водою дріжджі, цукор і ставлять у тепле місце для бродіння.

Смородина червона — 1000, цукор-пісок — 400, вода — 4000, дріжджі — 25. Вихід — 5000.

Квас малиновий (полуничний). Перебрані і промиті ягоди злегка розминають, заливають гарячою водою, доводять до кипіння, настоюють 2-3 год, проціджу­ють, додають розведені теплою перевареною водою дріжджі, цукор, лимонну кис­лоту, ставлять для бродіння в тепле місце.

Малина або полуниці — 800, цукор-пісок — 250, вода — 4000, дріжджі — 25, лимонна кислота — 3. В и х і д — 5000.

Квас із журавлини. Перебрані і промиті ягоди злегка розтирають, заливають гарячою водою, доводять до кипіння, настоюють 2-3 год, проціджують, додають розведені теплою перевареною водою дріжджі, цукор і ставлять у тепле місце для бродіння.

Журавлина — 800, цукор-пісок — 400, вода — 4000, дріжджі — 25. Ви­хід— 5000.

Квас із ревеню. Ревінь миють, дрібно нарізують, заливають водою, доводять до кипіння, настоюють 2-3 год (без нагрівання). Настій проціджують, додають розве­дені теплою водою дріжджі, цукор і ставлять у тепле місце для бродіння на 6-10 год. Готовий квас проціджують.

Ревінь — 800, вода — 5000, цукор-пісок — 500, дріжджі — 25. В и х і д — 5000.

*   Хлібний квас корисний завжди: у спеку — вгамовує спрагу, при втомі — додає сили, викликає апетит.

Квас буряковий. Буряки миють, подрібнюють на дрібній тертці, заливають теп­лою перевареною водою (3-4 л), додають цукор, лимонну кислоту, розтерті з цук­ром дріжджі та скибочку хліба. Все добре перемішують і залишають для бродіння. Коли з’являться ознаки бродіння, рідину проціджують і розливають у пляшки, закупорюють і через добу виносять у холодне місце. На другий день квас готовий.

Буряки — 2000, цукор — 400-600, кислота лимонна — 8, дріжджі — 20-30, хліб житній — 50, вода — 3000-4000. Вихід — 3000-4000.

Квас шипшиновий. Плоди шипшини миють, видаляють насіння, дрібно січуть, розтирають з цукром і заливають теплою водою, щоб плоди були покриті. Потім додають розтерті з цукром дріжджі, скибочку житнього хліба і ставлять у тепле місце. При перших ознаках бродіння рідину проціджують крізь марлю, розлива­ють у пляшки, закупорюють і витримують протягом доби в теплому місці, потім переносять у холодне місце.

Шипшина (плоди) — 1000, цукор — 100, дріжджі — 30, хліб житній — 50, вода — 2000. Вихід — 2000.

Морси

Морси — прохолодні напої, які готують з плодово-ягідних і овочевих соків, розведених перевареною водою з додаванням цукру, або з плодово-ягідних і ово­чевих відварів і соку з додаванням цукру.

* Д л я приготування морсу використовуйте тільки переварену воду: від сирої морс покриється піною.

Подають морси охолодженими до температури 12-15 °С в склянках із соло­минкою, оформляють часточкою або скибочками цитрусових. За бажанням відвіду­вача окремо в розетці подають лід. Можна подати морс у глечику.

Морси використовують як компоненти для приготування коктейлів та інших напоїв.

Морс із сиропу. До сиропу додають холодну переварену воду і добре перемішують.

Сироп плодовий або ягідний — 200, вода — 800. Вихід — 1000.

Морс із соку. До соку додають холодну переварену воду, перемішують.

Сік плодовий або ягідний — 600, вода — 400. Вихід — 1000.

Морс журавлинний, брусничний, чорносмородиновий, малиновий. Перебрані та промиті ягоди протирають на протиральній машині або розтирають дерев’яною кописткою. Потім з маси відтискають сік, який зберігають у холодильній шафі (в посуді, що не окислюється) до використання. Вичавки заливають гарячою водою,

варять 15-20 хв при слабкому кипінні, настоюють 15-30 хв. Відвар проціджують, додають цукор і розмішують до повного розчинення, додають охолоджений сік.

Журавлина — 125, або брусниця — 150, або чорна смородина — 150, або малина — 170, цукор-пісок — 120, вода — 1000. Вихід — 1000.

Морс яблучний, апельсиновий, лимонний. Плоди миють. У яблуках видаляють насіння, протирають і відтискають сік. Насіннєві гнізда заливають гарячою водою і варять 10-15 хв при слабкому кипінні. Відвар настоюють 20-25 хв, проціджують, охолоджують, додають охолоджений сік.

З апельсинів (лимонів) відтискають сік. Цедру дрібно нарізують. Вичавки і цедру заливають гарячою водою і варять 25-30 хв. Відвар проціджують, додають цукор, розмішують, охолоджують і вводять охолоджений сік.

Яблука — 125, або апельсини — 110, або лимони — 100, цукор-пісок — 120, вода — 1000. Вихід — 1000.

Морс журавлинний (яблучний) з морквяним соком. У готовий журавлинний (яб­лучний) морс додають морквяний сік, цукор, розмішують.

Приготування морквяного соку: моркву миють, обчищають, подрібнюють на дрібній тертці, сік відтискають крізь марлю.

Морс журавлинний (яблучний) — 800, сік морквяний — 200, цукор-пісок — 50. Вихід — 1000.

Морс журавлинний, брусничний з медом. Готують так само, як і морс журавлин­ний (брусничний), тільки замість цукру додають мед.

Журавлина або брусниця — 150, вода — 1000, мед — 100. Вихід —1000.

Морс буряковий. Буряки миють, обчищають, подрібнюють на дрібній тертці, відтискають сік. Вичавки заливають гарячою водою і варять 15-20 хв, наприкінці варіння додають цукор, лимонний і буряковий сік. Морс доводять до кипіння, але не кип’ятять, проціджують. Подають охолодженим з харчовим льодом.

Буряки — 200, вода — 1000, цукор-пісок — 100, лимон — 1 шт. Ви­хід— 1000.

Морс з чорної бузини. Ягоди чорної бузини перебирають, миють, заливають окропом на 5 хв, відкидають на друшляк, протирають, відтискають сік, додають до нього цукор, воду, доводять до кипіння, охолоджують і витримують 1-2 дні.

Сік чорної бузини — 500, цукор-пісок — 100, вода — 500. Вихід — 1000.

Морс з калини. Ягоди калини перебирають, миють, відтискають сік. Вичавки заливають водою, кип’ятять 5-10 хв, проціджують. Відвар змішують із соком, до­дають цукор, розмішують, охолоджують.

Калина — 150, цукор-пісок — 120, вода — 1000. Вихід — 1000.

Морс калиновий з медом. Мед розчиняють у теплій перевареній воді, додають сік калини, перемішують, охолоджують.

Сік калини — 100, мед — 100, вода — 900. Вихід — 1000.

Напої з плодів, ягід, овочів і соків

Ці напої містять багато вітамінів. Вони сприяють підвищенню працездатності, допомагають зберегти бадьорість, освіжають у літню спеку.

Подають напої у келихах або високих склянках. Напій з харчовим льодом сервірують соломинкою, а з подрібненими плодами, ягодами, овочами — чайною ложкою.

Напій яблучно-лимонний. Яблука миють, обчищають від шкірочки, видаляють насіння, натирають на тертці і відтискають сік, який ставлять у холодильну шафу.

Вичавки і шкірочки заливають водою, додають цедру лимона, варять протягом

3-       5 хв, настоюють 10-15 хв, проціджують. У відвар всипають цукор, доводять до кипіння, охолоджують. Охолоджений яблучний сироп, яблучний і лимонний сік змішують і подають.

Яблука — 300, лимон — 75, цукор-пісок — 120, вода — 800. Вихід — 1000.

Напій з яблук з медом. Яблука миють, обчищають від шкірочки, видаляють насіння, нарізують на часточки, заливають водою і варять до розм’якшення. Зва­рені яблука протирають, додають мед, перемішують, охолоджують.

Яблука кислі — 100, мед — 30, вода — 150. Вихід — 180.

Напій десертний з айви. Айву миють, обчищають шкірочку, видаляють на­сіннєве гніздо, нарізують тонкими скибочками, кладуть у каструлю, заливають холодною водою, додають цукор і корицю, варять на слабкому вогні до розм’як­шення. Зварену айву протирають крізь сито, змішують з відваром, охолоджують і подають.

Айва — 500, цукор-пісок — 200, вода — 1000, кориця — 3. Вихід — 1200.

Напій абрикосовий. Абрикоси миють, видаляють кісточки, заливають водою, додають цукор і варять до розм’якшення, потім протирають крізь сито. Одержа­ний сік охолоджують, змішують з лимонадом. Суміш збивають, подають.

Абрикоси — 500, цукор-пісок — 75, вода — 500, лимонад — 250. Ви­хід— 1000.

Напій із персиків з лимонним соком. Персики миють, обчищають шкірочку, видаляють кісточки, розминають до утворення однорідної маси, додають сік ли­мона, цукор, охолоджену газовану воду і перемішують. Перед подаванням кла­дуть харчовий лід.

Персики — 2 шт., лимон — 1 шт., вода газована — 750, цукор-пісок — 25, лід харчовий — 4 кубики. Вихід — 4 порції.

Напій апельсиновий. З води і цукру варять сироп, охолоджують і змішують з апельсиновим соком, вичавленим з половини апельсина. Другу половину апель­сина нарізують на кружальця і кладуть у напій, додають натерту цедру. Перед подаванням у склянку кладуть кубик льоду.

Апельсини — 1 шт., цукор-пісок — 30, вода — 150, лід харчовий — 1 кубик. Вихід — 170.

Напій з хурми. Хурму миють, видаляють зерна, подрібнюють, відтискають сік і змішують із цукровим сиропом.

Хурма — 1000, сироп цукровий — 500. Вихід — 1000.

Напій бадьорість. Цедру лимона дрібно нарізують, заливають гарячою водою, доводять до кипіння і настоюють 3-4 год. Настій проціджують, додають цукор, лимонний та яблучний сік, перемішують.

Лимони — 1 шт., цукор-пісок — 50, сік яблучний — 250, вода — 800. Вихід — 1000.

Напій чорносмородиновий з медом. Смородину перебирають, видаляють плодо­ніжки, миють, протирають крізь сито, додають мед, перемішують. Перед пода­ванням у склянку кладуть харчовий лід, протерту смородину з медом і вливають газовану воду.

Смородина чорна — 200, мед — ЗО, вода газована — 100, лід харчовий —

1  кубик. Вихід — 200.

Напій вишневий. Вишні миють, видаляють плодоніжки і кісточки, протира­ють. Вишневе пюре, вишневий і лимонний соки, цукор добре збивають у міксері. Перед подаванням у склянку кладуть харчовий лід і наливають напій.

Вишні — 60, сік вишневий — 100, сік лимонний — 10, цукор-пісок — 20, лід харчовий — 2 кубики. Вихід — 150.

Напій полуничний. Полуниці перебирають, видаляють плодоніжки, миють, про­тирають. Пюре розводять перевареною водою, додають цукор, перемішують і охо­лоджують.

Полуниці — 50, цукор-пісок — 25, вода — 150. Вихід — 200.

Напій десертний з полуниць. Полуниці перебирають, видаляють плодоніжки, миють, розрізують навпіл і кладуть у склянку або келих, додають цукровий сироп, сік лимона і залишають на 30 хв. Потім вливають газовану воду і кладуть харчо­вий лід.

Полуниці — 75, сироп цукровий — 20, лимон — 1/2 шт., вода газована — 100, лід харчовий — 1 кубик. Вихід — 200.

Напій малиновий. З води та цукру варять сироп (протягом 2-3 хв) і охолоджу­ють. Малину перебирають, видаляють плодоніжку, миють, дають стекти воді, роз­минають дерев’яною ложкою. Цукровий сироп і малинове пюре змішують і на­стоюють 2-3 год. Суміш проціджують і додають охолоджену газовану воду.

Малина свіжа — 350, цукор-пісок — 100, вода — 250, вода газована — 500. Вихід — 1000.

Напій з малини й агрусу. Малину й агрус перебирають, видаляють плодоніжку, миють, протирають. Пюре заливають перевареною водою, додають мед, пере­мішують, проціджують через два шари марлі й охолоджують.

Малина — 25, агрус — 25, мед — 30, вода — 150. Вихід — 200.

Напій виноградний. Цукровий сироп, виноградний і апельсиновий соки, а та­кож сік з лимона змішують і залишають на 2-3 год. Перед подаванням у суміш вливають мінеральну воду, кладуть кілька ягід винограду.

Сік виноградний, апельсиновий — 40, лимон — 1/5 шт., сироп цукро­вий — 50, вода мінеральна — 100, виноград — 20. Вихід — 200.

Напій освіжаючий. Цукор розчиняють у перевареній воді, додають виноград­ний сік, перемішують і охолоджують.

Сік виноградний — 400, цукор-пісок — 40, вода — 600. Вихід — 1000.

Напій з яблучного соку. В охолодженій перевареній воді розчиняють цукор, додають яблучний сік, лимонну кислоту і перемішують.

Сік яблучний — 600, цукор-пісок — 40, вода — 400, кислота лимонна — 1. Вихід — 1000.

Напій яблучний з медом і жовтком. Жовток яйця, мед, яблучний сік збивають у шейкері.

Яйця (жовток) — 20, мед — 30, сік яблучний — 120. Вихід — 170.

Напій яблучно-вишневий. Яблучний і вишневий соки змішують, додають час­тину цукру і ставлять у холодильну шафу на 2-3 год. Лимон нарізують кружальця­ми, посипають цукром і кладуть у келих, наливають охолоджену суміш соків і газовану воду.

Сік яблучний — 20, сік вишневий — 20, цукор-пісок — 25, лимон — 1/4 шт., вода газована — 100. Вихід — 140.

Напій цитрусовий. Лимонний, апельсиновий, малиновий сиропи змішують, додають сік грейпфрута і газовану воду.

Сік грейпфрута — 50, сироп лимонний, апельсиновий, малиновий — по 20, вода газована — 90. Вихід — 200.

Напій лимонно-медовий.У гарячу воду кладуть мед і проварюють протягом 5 хв, потім додають лимонний сік чи лимонну кислоту і добре охолоджують.

Сік лимонний — 10 або лимонна кислота — 1, мед натуральний — 20, вода — 200. Вихід — 230.

Напій з вишневого сиропу. Вишневий сироп змішують з холодною переваре­ною водою, додають лимонну кислоту, розмішують.

Так само можна приготувати напої з іншими плодовими і ягідними сиропами. Сироп вишневий — 250, кислота лимонна — 1, вода — 750. Вихід — 1000.

Напій бджілка. У переварену воду вливають вишневий сік, додають мед, цу­кор, доводять до кипіння, але не кип’ятять. Напій проціджують і охолоджують.

Сік вишневий — 60, мед — 10, цукор-пісок — 25, вода — 120. Ви­хід — 190.

Напій гранатовий. З кизилового (вишневого, чорносмородинового) варення варять сироп, охолоджують, додають гранатовий сік і перемішують.

Варення кизилове або вишневе, або з чорної смородини — 200, сік грана­товий — 200, вода — 600. Вихід — 1000.

Напій морквяний. Моркву миють, обчищають, подрібнюють на дрібній тертці, заливають холодною перевареною водою і залишають на 1-2 год для настоюван­ня. Потім настій проціджують через два шари марлі, рідину відтискають, додають мед і лимонний сік. Перед подаванням у склянку кладуть харчовий лід.

Морква — 1000, лимон — 1 шт., вода — 500, мед — 50, лід харчовий —

1  кубик. Вихід — 1000.

Напій вітамінний Ранок. Яблука миють, нарізують, кладуть в окріп, доводять до кипіння і настоюють протягом 2 год. Потім проціджують. Моркву миють, об­чищають, подрібнюють на дрібній тертці і відтискають сік. В охолоджений яблуч­ний настій вливають морквяний сік, додають цукор і перемішують.

Морква — 250, яблука — 500, вода — 1000, цукор-пісок — 50. Ви­хід— 1000.

Напій з моркви і яблук. Моркву і яблука миють, обчищають, подрібнюють на тертці з малими отворами, відтискають сік і додають цукор.

Морква — 1200, яблука кислі — 1000, цукор-пісок — 50. Вихід — 1000.

Напій морквяно-абрикосовий. Морквяний сік і абрикосовий сироп змішують, охолоджують і подають.

Сік морквяний — 850, сироп абрикосовий — 150. Вихід — 1000.

Напій з моркви і смородинового соку. Моркву миють, обчищають, подрібнюють на дрібній тертці, заливають холодною перевареною водою і настоюють протягом

2    год. Настій проціджують крізь два шари марлі і змішують із смородиновим і лимонним (або з лимонною кислотою) соками, додають цукор і перемішують.

Морква — 800, вода — 400, сік смородиновий — 200, лимон — 1 шт., цукор-пісок — 50. Вихід — 1000.

Напій український букет. Сушені подрібнені м’яту, чебрець, звіробій заварю­ють окропом, залишають для настоювання на годину, проціджують, додають мед, фруктовий або ягідний сік, лимонну кислоту. Напій охолоджують і подають у фужерах з соломинкою.

М’ята сушена — 10, чебрець — 10, звіробій — 10, вода — 600, маса настою — 525; мед — 25, сік фруктовий або ягідний — 500, лимонна кислота — 0,25. Вихід — 1000.

Напій вітамінний. У киплячу воду кладуть цукор, вливають яблучний сік і відразу знімають з плити. Коли напій охолоне, додають лимонний сік і вишневий сироп. Сік яблучний — 100, цукор — 20, лимон — 2 шт., сироп вишневий — 5. Вихід — 200.

Напій з ревеню. Стебла ревеню, обчищені від волокон, дрібно нарізують, ва­рять у закритому посуді 15-20 хв, дають настоятися і проціджують. Потім додають цукор, лимонну кислоту й охолоджують.

Ревінь — 100, цукор — 120, вода — 1100, лимонна кислота — 1. Ви­хід— 1000.

Напій з плодів шипшини. Плоди шипшини промивають, заливають окропом, варять у закритому посуді при слабкому кипінні 5-10 хв і додають цукор. Потім залишають для настоювання на 22-24 год і проціджують.

Плоди шипшини сушені — 100, цукор — 100, вода — 1000. Вихід — 1000.

♦Не викидайте шкірочки з цитрусових. Якщо залити їх окропом і настоя­ти — буде чудовий напій.